Фонд «Інжуррейт» позичив військовій компанії «Вирій Індастрі» понад мільярд гривень: які ризики
Підпишіться на Finposter у GoogleАналітик Олександр Бондаренко розповідає подробиці про інвестиційний фонд «Інжуррейт», який надав військовій компанії «Вирій Індастрі» позику на 1,075 млрд грн.
Військова компанія «Вирій Індастрі» отримала велику позику від «Інжуррейт» — найбільшого публічного інвестиційного фонду в Україні. Станом на 30 червня 2026 року під його управлінням перебували активи на 5,9 млрд грн (чисті — 5,7 млрд). Проте експерти й інвестори не забарилися з запитаннями: наскільки прозорі процеси у фонді, який рівень корпоративного контролю та управління ризиками і чи відповідає його робота міжнародним стандартам, прийнятим для фондів нерухомості.
Структура активів фонду «Інжуррейт»
За офіційними даними на 30 червня 2026 року, активи фонду були розподілені так: 2,68 млрд грн (45%) припадає на нерухомість, 2,46 млрд (41,3%) — на дебіторську заборгованість, 462 млн (7,7%) вкладено в ОВДП, 231 млн (3,9%) — в інші інвестиції, а 132 млн (2,2%) — це грошові кошти. Така структура не характерна для класичних REIT, де частка нерухомості зазвичай перевищує 90%.
До дебіторської заборгованості фонду належить і фінансова підтримка інших компаній — зокрема, в межах купівлі вінницького торговельно-розважального центру «Скайпарк». Щоб профінансувати цю угоду, проведену за сприяння «Аскор Інжур Скай», фонд використав власну позику і частково банківський кредит.
Позика компанії «Вирій Індастрі»: деталі та запитання
До дебіторської заборгованості входить і позика військовій компанії «Вирій Індастрі» на 1,075 млрд грн. На момент видачі ця сума дорівнювала 20% чистих активів фонду, а за підсумками червня вже становила 18% усіх активів. Варто зазначити, що кошти виділили ще до офіційного запуску нового інструменту — фонду «Інжур Мілтек», про який стало відомо лише в серпні 2026 року.
Як зазначають експерти, для фонду, який позиціонує себе як REIT і робить ставку на нерухомість, спрямування такої значної частки ресурсів у військовий сектор є відходом від профільної діяльності. За словами аналітика, керівництво, зокрема Андрій Жоржій, ухвалило це рішення без жодних публічних консультацій з інвесторами і задовго до того, як з'явилася інформація про новий продукт.
Прозорість управління та корпоративний контроль
Наявність і самостійність наглядової ради фонду — питання першочергової ваги. Утім, публічно нічого не відомо ні про склад цього органу, ні про ступінь його незалежності. Експерти вважають, що для належного контролю й запобігання конфліктам інтересів щонайменше половина членів наглядової ради має бути незалежною.
У «Інжуррейт» усі управлінські функції — від будівництва до продажу цінних паперів, девелопменту, оцінки активів та ухвалення інвестиційних рішень — підпорядковані єдиній вертикально інтегрованій структурі, що підвищує ризики угод із пов'язаними сторонами.
Активи фонду оцінює Baker Tilly, але замовником виступає керуюча компанія «Інжур КУА», якій вигідно завищувати їхню вартість: її винагорода становить 2,2% від цієї суми. Такий підхід до управління й оцінки не лише може спричинити конфлікт інтересів, а й робить картину для міноритарних інвесторів менш прозорою.
Ризики для інвесторів і питання диверсифікації
Інвесторам слід враховувати основні ризики: надмірну залежність від однієї приватної військової компанії та чималу дебіторську заборгованість. Для фонду, який за своєю специфікою має вкладати кошти переважно в нерухомість, спрямування капіталу в ОПК виглядає надто ризиковим. На думку експерта, так воно і є: військовий сектор несе значно більші загрози, ніж ринок нерухомості, з огляду на ймовірність форс-мажорів, втрату контрактів чи атаки на об'єкти.
Втім, фонд має і свої переваги. Певну фінансову стабільність і можливість оперативно повернути частину інвестицій забезпечують реальні активи, як-от вінницький ТРЦ «Скайпарк», 462 млн грн в ОВДП і 132 млн грн ліквідних коштів.
Вертикальна інтеграція та конфлікти інтересів
«Інжур» побудувала свою екосистему на вертикальній інтеграції, об'єднавши в одну групу керуючу компанію, брокера, девелопера, оцінювача, підрядників, а також фондову біржу, запуск якої заплановано. Такий підхід дає змогу без зволікань втілювати проєкти, проте створює певні ризики для прозорості й контролю, коли йдеться про масштабні операції з афілійованими структурами.
Міноритарним інвесторам потрібно, щоб угоди з афілійованими особами погоджувалися за налагодженими процедурами та під незалежним наглядом. Натомість чинна модель не дає їм змоги отримати детальну інформацію про умови й цілі надання позик, строки виконання зобов'язань чи гарантії їх повернення.
Прибутковість і валютні ризики
Уваги потребує й питання прибутковості, прив'язаної до долара. На думку експерта, не варто робити прогнози щодо доларових показників від вкладень в українські фонди нерухомості: переважна більшість договорів оренди в країні укладається у гривні, а ринок (насамперед київський) змушує власників іти на поступки щодо ставок. Тож інвесторам варто бути готовими як до валютних, так і до ринкових ризиків.
Висновок
Хоча «Інжуррейт» демонструє непогані темпи зростання й освоює нові інвестиційні продукти, в інвесторів є підстави для сумнівів: насторожують структура активів із переважанням дебіторської заборгованості та відсутність незалежного контролю. Прикладом ризиків, притаманних вертикальній інтеграції та угодам з афілійованими особами, є великий кредит військовій компанії, виданий ще до запуску відповідного фонду. На думку експертів, перш ніж вкладати капітал у фонди такого типу, слід ретельно оцінити всі ризики, структуру активів і рівень прозорості управління.
Матеріал підготувала Редакція Finposter · Як ми працюємо · Повідомити про помилку
← До всіх новин