Економіка України: стагнація, податковий тиск і загроза рекордного бюджетного дефіциту
Підпишіться на Finposter у GoogleЕкономіст Михайло Кухар попереджає, що через високі військові витрати та слабкий експорт Україна може зіткнутися з бюджетним дефіцитом, який перевищить ВВП.
Економіст і аналітик Михайло Кухар вважає, що Україна вперше за всі роки війни може зіткнутися з бюджетним дефіцитом, який перевищить обсяг ВВП. Економіст пояснює це різким скороченням українського експорту, зростанням військових витрат і важкими умовами ведення бізнесу в Україні. Попри досить вагому фінансову підтримку західних країн, Україна входить до трійки світових лідерів за рівнем податкового тиску на бізнес. Через це економіка стагнує і не може відновитися.
Бюджет і зовнішня допомога: рекордні суми, але дедалі більші ризики
За прогнозами Михайла Кухаря, у 2023 році Україна отримає від партнерів рекордну допомогу — близько 87,8 млрд доларів. Це майже вдвічі більше, ніж переглянутий дефіцит держбюджету України в 37–40 млрд доларів. У попередні роки дефіцит держбюджету України становив 30–40 млрд доларів, і його повністю покривали надходження від партнерів: 31 млрд доларів у 2022 році, а в наступні роки — 42–58 млрд доларів. Основні донори України — Європейський союз, Японія, МВФ, Світовий банк, Велика Британія, Німеччина та Норвегія. У 2024–2025 роках Україна гарантовано отримуватиме по 45 млрд євро на рік від ЄС, а також кошти від інших країн та інституцій.
Водночас, за словами експерта, попри рекордний обсяг допомоги, структура видатків і доходів України стає дедалі нестійкішою. Запити на фінансування зростають. Якщо у 2024 році Україна отримає від ЄС 45 млрд євро, то вже озвучено запити ще на 70 млрд понад цю суму. Йдеться передусім про переозброєння армії та військові потреби. Тож може скластися унікальна ситуація, коли за обсягом держбюджет перевищить ВВП України. В історії таких прикладів лише два: Велика Британія під час Другої світової війни (80% ВВП) та Афганістан, який отримував величезну військову допомогу від США.
Експорт і торговельний баланс: падіння до небезпечних рівнів
Однією з головних проблем залишається експорт. Кухар вважає, що у 2023 році загальний експорт товарів і послуг України не перевищить 40 млрд доларів, тоді як імпорт сягне 130 млрд. Лише експорт товарів може становити близько 40 млрд доларів, з них 22 млрд доларів припадає на аграрний сектор. Через морську блокаду, а також руйнування інфраструктури аграрії можуть недоотримати до 5 млрд доларів. Металургія теж переживає найглибший спад — виробництво сталі скоротилося з 700 тис. тонн до 100–150 тис. тонн на місяць.
Одним із небагатьох драйверів експорту є IT-сектор, який забезпечує понад 8 млрд доларів на рік. Проте цього недостатньо, щоб компенсувати величезний розрив у торговельному балансі (різниця між імпортом та експортом товарів і послуг становить близько 90 млрд доларів). Цей дефіцит покривається лише за рахунок зовнішньої допомоги, а валютні резерви в нинішній період війни вперше не зростають, а лише утримуються на попередньому рівні.
Валютні резерви та курс гривні: помірний оптимізм
За оцінками Кухара, на кінець 2023 року валютні резерви України становитимуть 68 млрд доларів (проти 57 млрд на початку року) завдяки надходженням від партнерів, а також реінвестуванню доходів іноземними компаніями, які не можуть вивести прибуток із країни. Але у 2024 році, якщо війна триватиме, а допомога залишиться на нинішньому рівні, резерви можуть почати скорочуватися.
Щодо гривні, то більшість прогнозів передбачає помірну девальвацію (48–49 грн за долар на кінець року, що відповідає послабленню на 7–10%). І навіть у разі завершення війни Dragon Capital прогнозує подальше послаблення гривні до 53 грн за долар на тлі зростання попиту на імпорт і пожвавлення економіки. Експерт вважає, що для підтримки експорту Україні потрібна керована девальвація на 5–7% на рік, як це робив Китай у 1990-х.
Внутрішній попит, зарплати та інфляція: ознаки стагфляції
Економіка України нині перебуває у стані стагнації, а можливо, і стагфляції. Інфляція зростає, а внутрішній попит і зарплати застигли на колишньому рівні. Середня офіційна зарплата в Україні в червні 2023 року досягла рекордних 705 доларів. Відтоді вона не зростає. Стабілізувалися й роздрібні продажі — вони не збільшуються. Бізнес стикається не лише зі зростанням податків, а й з додатковими витратами через руйнування. Підприємці не мають стимулів для розвитку.
Кухар каже, що успіхом у 2024 році буде, якщо економіка зможе втримати нинішній рівень — мінус 1,5% ВВП. Але головний ризик нині полягає в тому, що інфляція зростатиме й далі, а економічного зростання не буде. У такому разі навіть незначне підвищення податків чи посилення регулювання може призвести до масового закриття підприємств.
Податкова система: топ-3 податкового пекла та загрози для бізнесу
Одне з найболючіших питань економіки — податкова система. Україна посідає третє місце у світі за податковим тиском (так зване tax hell — «податкове пекло»). У роки війни запровадили додаткові податки для експортерів (наприклад, бар'єрний податок 20% на експорт озброєнь, який треба сплачувати авансом), посилили оподаткування трудових мігрантів і малого бізнесу. Заробітчанам загрожує подвійне оподаткування і штраф 20 тис. євро за неповідомлення про доходи, отримані за кордоном.
Малий бізнес, або ФОП (фізичні особи — підприємці), також опинився у скрутному становищі: запроваджується презумпція винуватості, кримінальна відповідальність за несплату податків, існує реальна загроза масового закриття бізнесу. Якщо ці заходи не скасують, можна втратити останні 2 млн ФОП, які не дали економіці зануритися в масове безробіття в роки війни, вважає експерт.
Крім того, для банків запровадили надзвичайну ставку податку на прибуток — 50%, яка, як свідчить досвід інших європейських країн, призводить до падіння кредитування та збитковості банківської системи. Кухар додає, що група експертів уже підготувала ліберальну податкову реформу (так званий податковий кодекс 10.10.10), яка нині лежить на столі в президента, і той пообіцяв запровадити її після закінчення війни. Натомість сьогодні йдеться лише про нові підвищення податків і посилення контролю.
Демографія та структура зайнятості: тривожні пропорції
До цього додається демографічна криза: населення країни — 37 млн, а живе тут зараз 29–30 млн (8 млн людей перебувають за кордоном). Офіційно на приватних підприємствах працює лише 5,2 млн осіб, тобто кожен, хто працює в бізнесі, утримує шістьох людей, які в ньому не зайняті (пенсіонерів, дітей, працівників бюджетної сфери). Це унікальна ситуація і важке податкове навантаження, якого більше ніде немає. І будь-яке підвищення податків чи посилення навантаження може спричинити ще більший відплив населення та капіталу.
Прогнози і рекомендації: що робити далі
Але навіть попри гарантовані західні кошти та підтримку Україна не зможе подолати стагнацію без термінових реформ. Насамперед потрібно реформувати податкову систему, знизити тиск на бізнес, стимулювати експортні галузі, створити умови для припливу інвестицій. Лише тоді Україна зможе скористатися планами відновлення країни й не перетвориться на вічного реципієнта допомоги, коли основний зиск від відбудови отримають іноземні компанії, а не український бізнес, вважає Михайло Кухар.
Висновок
Україна тримається на межі завдяки підживленню ззовні, проте потерпає від структурних проблем — насамперед падіння експорту, податкового гніту та демографічної кризи, і щоб упоратися з ними, потрібно терміново провести реформи. Навіть за найпотужнішої підтримки Заходу, якщо нічого не змінити в податковій політиці й не поліпшити умови ведення бізнесу, Україна не зможе уникнути подальшого падіння та втрати потенціалу для відновлення.
Джерела
Матеріал підготувала Редакція Finposter · Як ми працюємо · Повідомити про помилку
← До всіх новин