Галина Третьякова: прожитковий мінімум в Україні занижений у 2,5–3 рази й не відповідає реальним потребам
Голова Комітету з питань соціальної політики Верховної Ради Галина Третьякова заявила, що прожитковий мінімум в Україні занижений у 2,5–3 рази, через що пенсії та соціальні виплати залишаються низькими.
Згідно з планами, у 2027 році прожитковий мінімум в Україні становитиме 3691 гривню. Галина Третьякова, яка очолює комітет із питань соціальної політики у Верховній Раді, вважає цю цифру заниженою у 2,5–3 рази. І це має наслідки для пенсіонерів та отримувачів соціальних виплат: через такий низький показник їхні виплати не можуть задовольнити навіть елементарних потреб. Тож експертка виступає за перегляд системи, за якою визначають прожитковий мінімум, а також за нові підходи до оплати праці та пенсійного забезпечення.
Як формується прожитковий мінімум і чому він занижений
За словами Галини Третьякової, Комітет із питань соціальної політики вже сім років поспіль невпинно доводить до відома уряду та бюджетного комітету, що прожитковий мінімум штучно занижують. Раніше розбіжність із реальністю становила 20–30%, а тепер розрив сягає 2,5–3 разів. Так, якщо на 2027 рік цей показник закладено на рівні 3691 грн, то насправді, на думку Третьякової, він мав би становити близько 12 тисяч гривень.
Уся річ у методиці розрахунку, яка давно застаріла. Вона спирається на мінімальний нормативний перелік товарів і продуктів та добову норму в 2200 ккал, що ніяк не відповідає реальним витратам сучасних домогосподарств. Як приклад можна навести закладені в розрахунках дві пари колготок на рік для жінки або зимове пальто, яке потрібно міняти лише раз на шість років. Водночас поза увагою лишаються витрати на транспорт, комунальні платежі тощо.
Європейський та американський досвід розрахунку
У Європі прожитковий мінімум визначають за іншими правилами: він становить 60% медіанної зарплати, тож відображає реальні доходи більшості домогосподарств. У США все ще простіше: виходять із того, що на харчування не має йти більше третини доходу, — і це весь критерій мінімального рівня життя. Третьякова вважає, що завдяки цьому американський і європейський підходи краще відповідають потребам населення, тоді як українська система досі тримається на радянських стандартах.
Прив’язка соціальних виплат і зарплат до прожиткового мінімуму
Багато посадових окладів і соціальних виплат в Україні досі прив’язані до прожиткового мінімуму, що породжує певні парадокси. Так, одні отримують суми, що в 2, 2,5 чи 7 разів перевищують цей показник, а іншим належать лише певні фіксовані відсотки. У держорганах розбіжності в окладах чималі: у працівників Національного антикорупційного бюро вони становлять 17–50 прожиткових мінімумів, у Центральній виборчій комісії — 25–30, а в судовій системі можуть сягати 75. Експертка вважає такий підхід далеким від прозорості та збалансованості.
Законодавчі ініціативи та пропозиції щодо реформи
Вихід із ситуації Третьякова бачить у тому, щоб раз і назавжди відв’язати соціальні виплати й заробітну плату від прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. Натомість вона пропонує запровадити нову базову величину, або так звану «орудну», яку щороку затверджуватимуть у законі про бюджет.
Крім того, вона внесла законопроєкт про справедливу оплату праці. У ньому закладено прозорі законодавчі механізми визначення розміру зарплат і передбачено граничні межі для всіх державних посад.
Такий підхід дає змогу запобігати дисбалансу та завищеним виплатам: у США та Європі верхні межі для публічної служби встановлює закон. В Україні ж, як зазначає Третьякова, у законодавстві немає навіть чіткого поняття «публічна служба», а керівники окремих держпідприємств можуть отримувати понад мільйон гривень щомісяця.
Пенсійна система: проблеми та перспективи
Мінімальна пенсія в Україні становить 2595 гривень, середня — 7800. Проте 7,3 млн пенсіонерів із 10 млн отримують суми, нижчі за середню, і все через те, що прожитковий мінімум, від якого відштовхуються під час розрахунку мінімальної пенсії, штучно занижений. Закон обмежує максимальну пенсію 10 прожитковими мінімумами (25 950 гривень), однак суди не раз дозволяли цю межу перевищувати — відомі випадки пенсій по 260 тисяч.
Третьякова звертає увагу на те, що обов’язкової накопичувальної складової в пенсійній системі України досі немає. Законопроєкти про реформу погоджували з Мінфіном, але парламент їх не ухвалив. Якби її запровадили два десятиліття тому, коефіцієнт заміщення становив би 50–60% заробітку, а не нинішні 20%. Профіцит Пенсійного фонду становить 30–60 млрд грн на рік, однак ці гроші спрямовують не на підвищення виплат, а на інші цілі.
Судові рішення та несправедливість у розподілі пенсій
Рішення Конституційного Суду та судів загалом дають змогу окремим пенсіонерам — військовим, прокурорам чи суддям — отримувати пенсії, що в десятки, а то й сотні разів перевищують середню по країні. У 2011 році законодавство встановило межу в 10 прожиткових мінімумів, однак відтоді понад 800 тисяч судових рішень це обмеження ігнорують. До літа 2023 року це коштувало державі понад 100 млрд гривень.
Щоб не допустити перекосу в розподілі бюджету на користь тих чи інших груп, Третьякова пропонує виплачувати ту частину пенсії, що перевищує 10 прожиткових мінімумів, не готівкою, а десятирічними облігаціями.
Демографічні виклики та роль сім’ї
За словами експертки, склад українських сімей змінюється: середня кількість членів родини, яка десять років тому становила 2,5 особи, сьогодні дорівнює 2,02. Така тенденція свідчить про індивідуалізацію та про те, що взаємопідтримка поколінь слабшає. Щоб підтримати сім’ї з дітьми, Третьякова пропонує реформувати оподаткування. За її задумом, як це прийнято в Європі, сім’ї повертатимуть податок на доходи з розрахунку 12 тис. гривень за кожного утриманця.
Поради молодим і майбутнім пенсіонерам
Третьякова не виключає, що солідарна пенсійна система в Україні збережеться, однак її обсяг залежатиме від політичних рішень і демографічної ситуації. Експертка радить молоді (насамперед 20–30-річним) не покладатися лише на державу й самостійно відкладати на старість за допомогою доступних фінансових інструментів. Щоб захистити заощадження громадян, вона пропонує поширити гарантії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на пенсійні накопичення.
Короткий висновок
Україні давно час провести серйозну реформу системи, яка визначає пенсійне забезпечення та прожитковий мінімум. Як показує практика, коли прожитковий мінімум занижений, страждають і пенсії, і соціальні виплати, а без накопичувальної складової про гідну старість годі й мріяти. Галина Третьякова вважає, що дійти до справедливої та стійкої системи соціального захисту можна лише за умови підтримки сімей і запровадження нових прозорих підходів до розрахунків.
Джерела
Матеріал підготувала Редакція Finposter · Як ми працюємо · Повідомити про помилку
← До всіх новин
