Кредитний бум в Україні: чому українці масово беруть позики попри високі ставки
Підпишіться на Finposter у GoogleУкраїнці активно укладають кредитні договори, і споживче кредитування помітно зростає. У січні–червні 2026 року вони уклали майже 4,2 млн кредитних договорів, а загальний обсяг мікрокредитів становив 37,5 млрд грн.
Попри високі відсоткові ставки та економічні ризики, українці не відмовляються від кредитів. За перше півріччя 2026 року було укладено майже 4,2 млн кредитних договорів, а загальний обсяг мікрокредитів сягнув 37,5 млрд грн. На кінець вересня 2026 року портфель кредитів фізичним особам зріс до 382,28 млрд грн (+38% порівняно з аналогічним періодом минулого року). Такий кредитний бум в Україні пояснюють інфляційними очікуваннями, девальваційними ризиками та прагненням українців реалізувати відкладений попит на тлі нестабільної економічної ситуації.
Зростання кредитування: статистика і драйвери
У першому півріччі 2026 року українці щомісяця укладали приблизно 700 тис. кредитних договорів. Середня сума мікропозики зросла до 9 170 грн, а заборгованість перед мікрофінансовими організаціями (МФО) в середині року перевищила 32,3 млрд грн. Банківський сектор також демонструє суттєве зростання: лише за вересень портфель кредитів фізичним особам збільшився на 9,4 млрд грн.
Головними драйверами тут є споживче кредитування та кредити за картками. Особливо активні в цьому напрямі ПриватБанк і Monobank. Крім того, помітну роль у кредитній активності відіграють державні програми. Так, за пільговою іпотекою «єОселя» з початку року до кінця серпня 2026-го українці отримали 5 253 кредити на суму 10,3 млрд грн. А за програмою «5-7-9» з початку року підприємці отримали 25 743 кредити на суму 114,7 млрд грн.
Причини кредитного буму
На думку експертів, одна з причин бурхливого кредитування — задоволення відкладеного попиту. В умовах нестабільності українці не хочуть відкладати важливі покупки чи ремонт на невизначене майбутнє. До цього також підштовхують інфляційні очікування та девальвація гривні: люди поспішають купити товари тривалого користування або імпортні товари вже зараз, щоб не переплачувати згодом.
Багато українців користуються розстрочками та пільговим періодом кредитування за картками, який може тривати 52–62 дні. Ба більше, деякі торговельні мережі беруть на себе частину витрат на обслуговування таких кредитів, що робить їх ще привабливішими.
Умови кредитування та ризики
Відсоткові ставки за кредитами в банках коливаються від 29% до 65% річних. Але за експрес-кредитами ставки можуть сягати 100–177% річних. За кредитними картками після завершення пільгового періоду базова ставка становить 35–48% річних. За цільовими програмами ставки нижчі — до 9,9% річних. Проте з урахуванням страхових внесків і комісій ставка за такими кредитами може становити 15–22% річних.
У МФО ситуація ще серйозніша. Законодавець обмежив максимальну денну ставку за кредитом 1% (тобто до 365% річних). Але з урахуванням комісій реальна вартість кредиту в МФО може сягати 3 500% річних. За даними Нацбанку, у 2025 році 46% позичальників МФО брали мікрокредити на повсякденні витрати до зарплати. Ще 22% брали мікрокредити на лікування.
Соціальна нерівність і структура вкладів
Дані Фонду гарантування вкладів за вересень–жовтень 2026 року свідчать, що депозити серед населення розподілені вкрай нерівномірно: 97,9% вкладників мають депозити до 200 тис. грн, однак на них припадає лише 25,9% вкладів, або 466 млрд грн в абсолютному вимірі. Водночас 0,7% вкладників, які тримають на депозитах понад 600 тис. грн, контролюють 53,4% усіх вкладів, або 949,9 млрд грн. Експерти вважають, що саме менш забезпечені громадяни є основними клієнтами МФО та банків, які видають споживчі кредити, а це згодом може посилити соціальне розшарування.
Вплив інфляції та девальвації
За підсумками жовтня 2026 року інфляція в Україні прискорилася до 11% у річному вимірі (порівняно з 10% у вересні). Ціни зростають не лише на продукти харчування, а й на пальне, транспорт і комунальні послуги. Це відчутно вдарило по найменш захищених верствах населення, які були змушені брати кредити, щоб зберегти звичний рівень життя.
До того ж через девальвацію гривні формально зросли обсяги вкладів українців у банках — завдяки переоцінці валютних депозитів. Проте це не свідчить про зростання добробуту більшості громадян.
Прогнози та можливі наслідки
Експерти вважають, що попри тимчасове зменшення частки проблемних кредитів (NPL), найближчим часом варто очікувати її зростання. Погіршення фінансового стану позичальників, підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, збільшення витрат на опалення взимку та скорочення доходів населення — усе це може змусити банки посилити стандарти кредитування.
Висновок
Кредитний бум в Україні має кілька причин. Насамперед це інфляційні очікування, девальвація та нерівномірний розподіл доходів. Тобто, з одного боку, кредитні кошти здаються доступними, а з іншого — українці змушені брати кредити під високі відсотки, щоб задовольнити свої потреби. Фахівці прогнозують, що найближчими місяцями рівень проблемної заборгованості може зрости, а це становить серйозну загрозу не лише для банківської системи, а й для соціальної стабільності України.
Джерела
Матеріал підготувала Редакція Finposter · Як ми працюємо · Повідомити про помилку
← До всіх новин