Німецький автопром на роздоріжжі: чому Європа переглядає заборону двигунів внутрішнього згоряння

Підпишіться на Finposter у Google

Федеральний міністр транспорту Німеччини Штефан Більгер заявив, що заборона автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння була великою помилкою. Через хибне регулювання Європа поступилася автопромом Китаю.

Останніми роками Євросоюз, не вагаючись, форсував політику повної відмови від автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ) до 2035 року: перевагу віддавали електромобілям, а на інші технології запроваджували жорсткі обмеження. Тепер, коли промисловість занепадає, а німецький автопром утратив колишню конкурентну перевагу, політики й представники галузі відкрито визнають, що попередній курс був хибним. «Заборонити ДВЗ було помилкою», — констатує очільник Міністерства транспорту Німеччини Штефан Більгер. В уряді переглядають риторику й знову готові підтримати традиційний автосектор.

Китайська пастка і провал європейського регулювання

За останні десять років європейські чиновники, за словами автора, творили «віртуальну казку» про зелене майбутнє, не зважаючи на реальні закони ринку й фізики. Жорстке регулювання та штучні дедлайни поставили європейських інженерів у невигідне становище: їм заборонили розвивати гібриди, водень, синтетичне паливо й біопаливо, а єдиним дозволеним варіантом стали електромобілі на акумуляторах. Цим скористався Китай, який захопив майже 80% світового ринку переробки стратегічних металів (літію, кобальту, графіту, рідкісноземельних елементів), необхідних для виробництва акумуляторів. Європейські автоконцерни опинилися в залежності від китайських постачань і технологій.

Крах промислової спадщини і зростання безробіття

Європейський автопром, передусім німецький, протягом довгих десятиліть був символом інженерної досконалості й забезпечував мільйони робочих місць. Проте директиви Брюсселя фактично перекреслили цю спадщину. Після оголошення про заборону ДВЗ до 2035 року такі концерни, як Volkswagen, почали готуватися до закриття заводів, а виробники автокомпонентів Bosch, Continental і ZDF оголосили про масові скорочення. Попит на дорогі електромобілі без субсидій різко впав, а китайські конкуренти активно демпінгують, витісняючи європейські бренди з ринку.

Економічні та екологічні парадокси

Перехід на електромобілі супроводжувався зростанням цін для кінцевих споживачів: нові електрокари коштують на 30–40% дорожче за традиційні авто, тож більшості громадян вони не по кишені. Водночас через відмову від атомної енергетики та нестабільність відновлюваних джерел Німеччина змушена використовувати буре вугілля в періоди «темного штилю», коли немає ні сонця, ні вітру. У такі дні викиди CO2 від електромереж виявляються вищими, ніж у сучасних дизелів. Крім того, виробництво акумуляторів у Китаї супроводжується значними викидами та екологічною шкодою, що зводить нанівець переваги електромобілів.

Перегляд політики і нові акценти

На тлі промислової кризи й загрози масового безробіття німецький уряд змушений змінювати підхід. Міністр Більгер підтримав запровадження паливної знижки й закликав знизити нереалістичні норми щодо скорочення викидів зі 100% бодай до 80%. Більшість німців виступають за те, щоб і після 2035 року зберегти можливість купувати автомобілі з бензиновими та дизельними двигунами. Експерти зазначають, що дизельні мотори останнього покоління викидають в атмосферу настільки мало шкідливих речовин, що навіть знос шин і гальм важких електрокарів дає більше дрібного пилу.

Висновки і перспективи

На думку автора, Європа починає усвідомлювати, що не можна будувати «екологічний рай», руйнуючи фундамент власного добробуту. Екологічна політика потребує технологічної відкритості, поступовості й поваги до інженерних досягнень, а не жорстких заборон. Чисте довкілля — це розкіш сильних економік, і якщо заводи зупиняться, зелений порядок денний швидко обернеться соціальною катастрофою. Від зеленого переходу ніхто не відмовляється, але відтепер політика враховуватиме реальні економічні й технологічні можливості, а не лише ідеологічні гасла.

Матеріал підготувала Редакція Finposter · Як ми працюємо · Повідомити про помилку

Telegram Facebook Twitter
← До всіх новин