ОПК України став найбільшою галуззю економіки, але приватним інвесторам туди майже не потрапити
Оборонний сектор України став найбільшою галуззю економіки: за 2023 рік оборот компаній становив 35 млрд доларів. У секторі працюють понад дві тисячі компаній, проте приватним інвесторам доступні хіба що корпоративні облігації.
Нікого не здивує, що ОПК України зростає небаченими темпами. Експерт інвестиційного ринку Олександр Бондаренко наводить такі цифри: оборот українських оборонних компаній за 2023 рік становив 35 млрд дол., а загальний бюджет сектору з урахуванням надходжень з-за кордону сягає 50 млрд. За розмірами це вже найбільша галузь економіки, яка залишила позаду всі інші сфери.
Масштаби і структура оборонного сектору
Ще до війни оборонний бюджет України не перевищував 2,5 млрд доларів на рік (в окремі вдалі періоди — 4). Ситуація докорінно змінилася: за підсумками 2023 року показник сягнув 35–40 млрд, а 2024-й встановив рекорд — 50 млрд. І це притому, що на утримання інфраструктури, дороги та інші потреби в Україні щороку йде лише 3–4 млрд, тобто вдесятеро менше, ніж на оборону.
ОПК сьогодні — найбільший роботодавець країни й один з основних платників податків: у галузі працюють понад 2000 компаній, де зайнято близько 300 тисяч людей. Керівники середньої ланки в середньому отримують від 150 до 200 тисяч гривень на місяць, тоді як звичайна зарплата в галузі коливається в межах 45–50 тисяч.
Найбільші гравці: топ-30 компаній
Експерт констатує, що оборонний бюджет розподіляється вкрай нерівномірно. 30 найбільших компаній забирають 80% державних замовлень, тобто 28–29 млрд доларів. Серед них — Firepoint, Skyfall, U-Force, GreenTech і «Генерал Черешня». Оборот кожної з них перевищує мільярд євро, а якщо вірити неофіційним даним, у Firepoint він сягає 70–75 млрд гривень (близько 2 млрд доларів).
Чисельність персоналу таких компаній — від 2 до 12 тис. осіб, у Firepoint, наприклад, 7,5 тис. Капіталу їм не бракує: як зазначає Бондаренко, вільні кошти в сотні мільйонів гривень можуть спокійно лежати на рахунках, тож зовнішні інвестиції, а тим паче від роздрібного інвестора, їх не цікавлять.
Малі та середні оборонні компанії
На частку 1970 компаній припадає лише 20% оборонного бюджету, або близько 6 млрд доларів. Середній річний оборот такого підприємства — 140–160 млн гривень; за EBITDA на рівні 20% чистий прибуток може сягати мільйона доларів на рік.
Вартість бізнесу в цьому сегменті визначають за мультиплікатором виручки, нормою вважають 3–4 річні обороти. Інакше кажучи, компанію з виручкою 160 млн гривень оцінять у 480–640 млн гривень (10–12 млн доларів). Але щоб увійти в капітал таких фірм, потрібні солідні вкладення: за частку в 10% доведеться віддати від 800 тис. до 1,2 млн доларів.
Рентабельність та інвестиції: високі бар'єри входу
Рентабельність оборонного бізнесу в країні стримує закон: націнка не може перевищувати 25% собівартості. Проте операційна маржа сягає 18–20%, а в разі експорту та вертикальної інтеграції — і того більше, 30–35%. Експерти вважають ОПК одним із найприбутковіших секторів.
Приватному інвесторові тут, по суті, нічого робити. Провідні компанії не бачать потреби в зовнішньому капіталі — хіба що заради стратегічних завдань на кшталт виходу на закордонні ринки або щоб убезпечити себе від розслідувань. Не прагнуть залучати роздрібних інвесторів і малий та середній бізнес, для якого поріг входу надто високий. Стартапу в MilTech знадобиться чек від 50 до 150 тисяч доларів, компанії, що вже стала на ноги, — щонайменше 400–500 тисяч євро.
Корпоративні облігації: доступний, але не власницький інструмент
Роздрібному інвесторові, який вирішив вкласти кошти в оборонну галузь, не лишається нічого іншого, як купити корпоративні облігації. Як приклад можна навести «Вирій Індестріс»: одна з 30 найкращих компаній ринку нещодавно випустила папери з прибутковістю 25% річних. Вкласти в них можна від 1000 гривень. Проте, як зазначає експерт, співвласником інвестор від цього не стане, адже облігація — це позика, а не частка в бізнесі.
Великі гравці ринку випускають такі облігації, і це не може не викликати запитань. Який сенс залучати позики під 25% річних, коли підприємство прибуткове, а його оборот перевищує 20 млрд гривень? Бондаренко вважає, що мета може полягати в тому, щоб захиститися від зазіхань правоохоронців або переділити ринок, здобувши в особі масового інвестора певну суспільну підтримку.
Перспективи та ризики
Український оборонний сектор посідає перше місце в економіці за розмірами й темпами зростання. Але за його показниками стоять передусім нинішні обставини: варто військовим видаткам скоротитися — і компанії втратять більшість прибутку. MilTech для інвесторів — закритий сегмент із високими ризиками, тому його прирівнюють до венчурного капіталу. Потрапити в цю галузь можна хіба що завдяки потрібним знайомствам або долучившись до стартапу на самому початку його існування, а ризики тут на порядок вищі.
Висновок
Сьогодні український ОПК — беззаперечний лідер за рентабельністю, обсягами й темпами зростання. Утім приватному інвесторові туди не пробитися: надто великі мінімальні чеки, обмежений доступ до інформації, та й прозорості бракує. Масовим інструментом, по суті, є лише корпоративні облігації, хоча вони й не дають права власності. На думку експертів, вкладати в MilTech варто обережно, адже ризики чималі, а все тримається на держзамовленнях і підтримці з-за кордону.
Джерела
Матеріал підготувала Редакція Finposter · Як ми працюємо · Повідомити про помилку
← До всіх новин
