Курс гривні та інфляція: прогнози, ризики й поради від Нацбанку
Провідний економіст Нацбанку Василь Фурман прогнозує, що до кінця року курс гривні буде стабільним і не перевищить 46,5 грн за долар. Щоб знизити інфляцію, НБУ дотримується жорсткої монетарної політики.
У Національному банку України вважають, що до кінця року курс гривні щодо долара триматиметься на стабільному й контрольованому рівні. За словами Василя Фурмана, економіста та члена Ради НБУ, серйозної девальвації чекати не варто, хоча певні коливання курсу можливі. І для цього є підстави: жорстку монетарну політику підкріплюють солідні золотовалютні резерви та міжнародна допомога, на яку всі чекають.
Курс гривні: очікування та чинники впливу
Сьогодні долар котирується на рівні 45,06 грн. Під час планування бюджету середнім курсом на кінець року заклали 45,7 грн, але Василь Фурман наголошує, що це лише технічний параметр і Нацбанк не зобов'язаний його утримувати. Експерт прогнозує, що до кінця року курс коливатиметься в межах 45–46,5 грн за долар. Точніших цифр назвати неможливо: це питання вирішить сам ринок залежно від співвідношення попиту й пропозиції.
Курс визначають як зовнішні, так і внутрішні чинники. Так, долар подорожчав щодо більшості валют, і гривня не виняток, — це наслідок підвищення ставки Федеральною резервною системою США. Євро ж щодо гривні послабився. Своїм завданням Нацбанк вважає стримати інфляційні та девальваційні очікування громадян і привести їх у відповідність до фактичної інфляції — саме на це регулятор звертає особливу увагу.
Золотовалютні резерви та міжнародна допомога
Стабільність курсу забезпечують не стільки ринкові сили, скільки валютні інтервенції НБУ. Наразі резерви становлять 47 млрд доларів, проте НБУ розраховує збільшити їх до 70 млрд, і за ритмічного зовнішнього фінансування це цілком досяжно.
У 2024 році Україна має намір залучити 54 млрд доларів міжнародної допомоги, виконуючи зобов'язання перед МВФ і Світовим банком, а також за угодами Ukrainian Facility, ERA Loans, Ukrainian Support Loan та іншими програмами.
Затримки з надходженням цих коштів негативно позначаються на бюджеті й темпах економічного розвитку. Через це прогноз ВВП на поточний рік переглянули в бік зниження — з 1,8% до 1–2%. І на те є причини: зовнішні шоки, подорожчання пального більш ніж на 40% за рік, блокада портів і війна, яка триває.
Інфляція та монетарна політика
За оцінками Нацбанку, у 2024 році інфляція не перевищить 10,8%. Наразі вона тримається на рівні близько 10%, тоді як населення очікує 14%. У відповідь НБУ змушений дотримуватися жорсткої монетарної політики, утримуючи облікову ставку на позначці 16%. Такі заходи здорожчують кредити й гроші в економіці, стримують споживчий попит і таким чином дають змогу послабити інфляційний тиск.
Якщо інфляція й далі зростатиме, ставку підвищать, проте варто враховувати, що ефект від зміни ставки проявляється лише через пів року — рік. За липневими даними, на наступний рік закладено зниження інфляції до 7%, хоча за несприятливого розвитку подій цей прогноз можуть переглянути в бік підвищення.
Поради щодо управління особистими фінансами
Фурман зазначає, що за стабільного курсу й помірної інфляції має сенс диверсифікувати заощадження. Найкращими інструментами він називає ОВДП і банківські депозити: їхня прибутковість на рівні 14–16% річних перевищує прогнозовану інфляцію, до того ж держава на 100% гарантує депозити.
Щодо валюти, то покладатися на неї як на єдину стратегію не варто, хоча помірна диверсифікація доречна. Фурман також радить мати певну суму готівкою про запас, щоб не залишитися ні з чим у разі відключення електроенергії. Війна не змогла підірвати українську банківську систему: вона й далі прибуткова, ліквідна та стійка.
Банківський сектор, податки та інвестиції
Точаться суперечки щодо продовження до 2027 року дії підвищеного (50%) податку на прибуток банків. НБУ офіційно не збирається схвалювати зростання податкового навантаження: у регуляторі вважають, що це позбавляє банки інвестиційної привабливості та ставить під сумнів їхню здатність кредитувати економіку. За підрахунками, якби ці кошти залишилися в системі, банки могли б видати ще 200–300 млрд грн кредитів.
Український фінансовий сектор привертає увагу міжнародних інвесторів, але головною перешкодою досі залишається війна. Останніми роками в галузь заходять окремі невеликі іноземні банки, які роблять ставку на прозорість і технології. Коли ж конфлікт ущухне, за умови що реформи триватимуть, а зближення з ЄС продовжиться, приплив інвестицій має стати значним.
Житлове будівництво та повернення українців
Економіці доведеться впоратися з тим, що за кордон виїхали понад 8 млн українців, і вони повернуться. А отже, їм потрібно буде дати роботу та житло. Серед іпотечних програм найпоширенішою є «єОселя» зі ставкою 5–7%, але щоб будувати житло в потрібних масштабах, не обійтися без держзамовлення та участі банків у фінансуванні на завершальних етапах будівництва. Інакше через дефіцит пропозиції ціни підуть угору.
Європейська інтеграція та нові стандарти
У банківській і фінансовій галузях України повною мірою впроваджують європейські стандарти. Зокрема, щоб перекази стали дешевшими й швидшими, створюють усі умови для приєднання до SEPA — єдиної зони платежів у євро. Це передбачає ухвалення відповідних законів, формування реєстрів депозитних скриньок і рахунків. ЄС і МВФ висувають до України й інші вимоги: більшу прозорість і суворий фінансовий моніторинг.
Висновок
Валютний і фінансовий ринок України демонструє стабільність, ситуація під контролем. Експерти й НБУ не бачать підстав для того, щоб до кінця року курс перевищив 45–46,5 грн за долар. Жорстка монетарна політика дає змогу стримувати інфляцію в межах 10–11%. Серед ризиків — війна та можливі затримки з міжнародною допомогою.
Економіці потрібні реформи, інтеграція в ЄС і кредитування, а для населення найкращим вибором будуть ОВДП і депозити. Макроекономічна ситуація залишатиметься стабільною, якщо зовнішнє фінансування надходитиме, а структурні реформи буде доведено до кінця.
Матеріал підготувала Редакція Finposter · Як ми працюємо · Повідомити про помилку
← До всіх новин
