В Україні посилюють стягнення боргів: що зміниться з 23 жовтня 2023 року
З 23 жовтня 2023 року в Україні набирає чинності закон №48.33.9 про цифрову систему виконавчого провадження. Він має підвищити ефективність стягнення боргів, зокрема з банківських рахунків, електронних гаманців і майна.
23 жовтня 2023 року в Україні набирає чинності ключова частина закону №48.33.9, спрямованого на цифровізацію виконавчого провадження та підвищення ефективності стягнення боргів. Нові правила стосуються як банківських рахунків, так і електронних гаманців, депозитів і майна боржників.
Нові повноваження виконавців
Згідно із законом, державні та приватні виконавці отримають розширений доступ до інформації про рахунки боржників у банках і платіжних установах. Відтепер виконавець зможе дізнатися про наявність банківських рахунків, електронних гаманців, депозитів, а також майна — автомобілів, квартир, земельних ділянок. Приховати гроші на нових рахунках або переписати майно на родичів стане значно складніше.
Коли застосовують заходи стягнення
Нові механізми не поширюються на всіх громадян автоматично. За словами автора, для застосування заходів стягнення потрібен виконавчий документ — рішення суду, судовий наказ, постанова про штраф або інший документ, що дає підстави для примусового стягнення. Арештовувати рахунки та стягувати кошти можна лише після відкриття виконавчого провадження. Одного простроченого платежу для запуску процесу не вистачить.
Блокування рахунків та електронних гаманців
Банки й небанківські платіжні сервіси зобов'язані надавати інформацію про активи боржника. Виконавець може арештувати одразу кілька рахунків, щоб покрити суму боргу, виконавчий збір, витрати на провадження та штрафи. Перевипуск картки чи відкриття нового рахунку від блокування не врятує — гроші зберігаються на рахунках, а не на пластиковій картці. Після блокування радять терміново зв'язатися з виконавцем, щоб уточнити суму боргу.
Депозити та обмеження операцій
Якщо боржника внесено до Єдиного реєстру боржників, банк на підставі постанови виконавця може арештувати депозит. Продовжити строк вкладу буде неможливо, а після завершення дії договору гроші можуть спрямувати на погашення боргу. Водночас достроково закривати депозити без виконавчого провадження банки не будуть.
Захист єдиного житла та інших активів
Закон забороняє стягувати нерухомість, якщо сума боргу не перевищує 50 мінімальних зарплат (432 350 гривень у 2026 році). Раніше цей поріг становив 20 мінімальних зарплат. Якщо боржник спробує продати чи перереєструвати майно, нотаріус зобов'язаний перевірити, чи є запис про нього в реєстрі боржників, і може призупинити угоду до погашення боргу.
Старі борги та нові ризики
До реєстру боржників внесуть дані про провадження, відкриті до 5 січня 2017 року, якщо їх досі не виконано. Це може зачепити тих, хто забув про давні судові рішення чи штрафи.
Мінімум коштів на життя
Якщо рахунки арештовано, боржник може подати заяву виконавцю й визначити один рахунок для видаткових операцій. Під час воєнного стану дозволено використовувати щонайменше дві мінімальні зарплати на місяць (17 294 гривні). Автоматично доступ не відкривається — потрібна заява.
Автоматичне зняття арештів
Після повного погашення боргу арешти з рахунків та електронних гаманців зніматимуть автоматично, а інформацію про боржника видалятимуть із реєстру, якщо сума стягнення не перевищує 10 мінімальних зарплат (86 370 гривень у 2026 році).
Насамкінець автор зазначає, що нові правила суттєво посилюють контроль над боргами й роблять їх приховування практично неможливим. Експерт радить не допускати накопичення боргів, а за потреби вчасно їх реструктуризувати.
Матеріал підготувала Редакція Finposter · Як ми працюємо · Повідомити про помилку
← До всіх новин
