Як підвищення податків на банки впливає на економіку: уроки Польщі, Угорщини, Італії та України
Досвід Польщі та Угорщини свідчить, що підвищення податків на банки може скоротити кредитування бізнесу та підірвати довіру інвесторів.
На тлі кризи влада багатьох країн дедалі частіше розглядає підвищення податків для банківського сектору як спосіб швидко поповнити скарбницю. Проте не варто забувати про можливі довгострокові наслідки таких рішень для банківського кредитування, інвестицій і, зрештою, для зростання економіки загалом. Аналіз понад 50 випадків, коли за останні 25 років податкове навантаження на банки зростало, виявив певні закономірності.
Польський досвід: скорочення кредитування та зміна структури сектору
У 2016 році Польща запровадила додатковий податок на банківські активи в розмірі 0,44% річних, зберігши при цьому стандартний податок на прибуток. Державні облігації звільнили від нового збору, тож вкладати в них банкам стало вигідніше, ніж кредитувати бізнес. У результаті обсяг кредитування підприємств знизився з 17,7% ВВП у 2015 році до 16,8% у 2019-му, а до 2024 року, за оцінкою президента Союзу банків Польщі Тадеуша Бяляка, сягнув історичного мінімуму — 12% ВВП. Водночас банківське фінансування держави зросло з 16,3% до 19,5% ВВП. Банки частково переклали податкове навантаження на клієнтів: ставки за іпотекою зросли, а прибутковість депозитів знизилася. Змінилася й структура власності: частка іноземного капіталу в активах банків скоротилася з 59% у 2015 році до 42,6% у 2025-му, а частка держави зросла майже до 48%. У 2026 році податок на прибуток банків підвищили з 19% до 30%, водночас із 2027 року планують поступово знижувати податок на активи.
Угорщина: тимчасові податки стають постійними
У 2010 році Угорщина запровадила для великих банків тимчасовий збір з банківських активів за ставкою 0,5–0,53%. Міжнародний валютний фонд назвав цей податок надмірним: він утричі перевищував аналогічні збори в інших країнах. Попри початково тимчасовий характер, податок діє досі, а з 2013 року до нього додалися податок на фінансові транзакції та податок на надприбутки банків (10–30% у 2026 році). Кредитування приватного сектору скоротилося з 60% ВВП до 33% у 2016 році й у 2024–2025 роках трималося на рівні 30–35% ВВП. Дослідження показали, що через податки ставки за іпотекою в національній валюті зросли на 1,08 процентного пункту, а за валютною іпотекою — на 0,57 в. п. Частка іноземного капіталу в банківському секторі зменшилася з 64% у 2010 році до 37% у 2022-му. Кредитування почало відновлюватися лише після домовленості з ЄБРР про пом'якшення податкового навантаження, проте повністю повернутися до попередніх обсягів так і не вдалося.
Італійський і румунський сценарії: реакція ринків на податкові ініціативи
У 2023 році Італія оголосила про 40-відсотковий податок на надприбутки банків, через що банківський сектор втратив близько 10 млрд євро капіталізації. Згодом правила пом'якшили, дозволивши банкам спрямовувати кошти до спеціальних резервів, і очікуваних надходжень до бюджету фактично не було. У Румунії наприкінці 2018 року запровадили так званий податок на жадібність банків, прив'язаний до міжбанківської ставки. Ринок відреагував миттєво: фондовий індекс за день упав на 11%, акції великих банків — на 17–20%. Зрештою податок пом'якшили, а невдовзі й скасували, і бюджет отримав лише 444 млн леїв замість очікуваних 3,4–3,6 млрд.
Велика Британія: збереження конкурентоспроможності фінансового центру
У 2015 році міжнародна банківська група HCBS розглядала можливість перенести штаб-квартиру з Лондона через високе податкове навантаження. Це стало сигналом для британського уряду, який оголосив про поетапне зниження банківського збору та зміну правил оподаткування міжнародних операцій. У 2023 році надбавку до податку на прибуток банків знизили з 8% до 3%, а сукупна ставка для великих банків становила 28%. Такий підхід дав змогу зберегти за Лондоном статус одного з провідних фінансових центрів світу.
Україна: між бюджетом і розвитком економіки
У 2023–2024 роках Україна заднім числом застосувала до банківських прибутків ставку 50%, у 2025 році ставка становила 25%, а у 2026-му знову зросла до 50%. Додаткові надходження до бюджету за 2023–2024 роки становили 39–48 млрд грн щороку, на 2026 рік Мінфін очікує 30 млрд грн. За 2023–2025 роки банки сплатили понад 257 млрд грн податку на прибуток. Однак, за оцінкою НБУ, кожні додаткові 20 млрд грн податку можуть обернутися 200–300 млрд грн ненаданих кредитів у майбутньому. У 2024 році кредити приватному сектору становили лише 18,2% ВВП.
Висновок
Міжнародний досвід свідчить: підвищення податків на банки може дати бюджету короткостроковий ефект, але веде до скорочення кредитування, зростання ставок і відпливу інвестицій. Для сталого розвитку економіки потрібні передбачувані та обґрунтовані податкові правила, щоб банки залишалися надійним джерелом фінансування бізнесу й економічного зростання.
Джерела
Матеріал підготувала Редакція Finposter · Як ми працюємо · Повідомити про помилку
← До всіх новин
