Безкоштовний проїзд у Києві: Андрій Аністрат про ризики для бюджету, маршрутки та курс долара
Андрій Аністрат, аналітик із США, наголосив, що ідея безкоштовного проїзду в Києві неефективна і може спричинити проблеми. Він також звернув увагу на проблеми столичних маршруток.
Ініціативу президента Володимира Зеленського запровадити безкоштовний проїзд у громадському транспорті Києва активно обговорюють, однак експерти й учасники ринку сумніваються в ефективності цього кроку. Як це позначиться на фінансах і чи розв'яже інші проблеми в роботі транспорту? Своїми думками поділився банкір і підприємець Андрій Аністрат, який порівнює роботу громадського транспорту в Україні та США й оцінює наслідки запровадження безкоштовного проїзду.
Чому безкоштовний проїзд — не панацея
Андрій Аністрат вважає, що ідея безкоштовного проїзду в Києві добра лише на перший погляд. За словами експерта, подібні ініціативи — це і є «ультраліва» політика, яка не відповідає ні потребам міста, ні потребам економіки. Якщо є додаткові гроші, їх краще спрямувати на підвищення зарплат військовим або на підтримку пенсіонерів і студентів, а не всіх громадян, які користуються транспортом.
Нагадаємо, пенсіонери та студенти вже мають муніципальні пільги на проїзд. Тож безкоштовний проїзд для всіх не розв'яже жодних соціальних проблем, а лише збільшить навантаження на міський бюджет. Андрій Аністрат вважає, що безкоштовний проїзд у Харкові мав радше ідеологічний, ніж практичний характер. «Ми вішаємо дорогу люстру в розбитій квартирі, забуваючи про справжні проблеми», — каже він.
Проблеми маршруток: тіньова економіка та впливовість перевізників
Одне з ключових транспортних питань Києва — маршрутки. Здебільшого вони працюють за готівку, тож дохід від них потрапляє до держбюджету не в повному обсязі. Аністрат наголошує, що в цій сфері в тінь ідуть мільярди гривень. На його думку, влада не здатна контролювати ситуацію: перевізники настільки впливові, що можуть фактично паралізувати місто, якщо не вийдуть на маршрути.
Експерт вважає, що розв'язання проблеми маршруток має стати одним із пріоритетів столичної влади. Місту необхідно запроваджувати прозорі системи оплати, диференціювати ризики та розвивати муніципальний транспорт, щоб зменшити залежність від приватних перевізників. Аністрат підкреслює: головне — зробити транспорт зручним і прозорим, а не просто надавати безкоштовні послуги, не зважаючи на реальні потреби міста.
Фінансові ризики для бюджету
Запровадження безкоштовного проїзду потребує дуже великих витрат. Андрій Аністрат наголошує, що держава зараз не може дозволити собі такі експерименти, адже в країні триває війна, а економіка переживає кризу. Кошти, які можна було б витратити на безкоштовний проїзд, варто спрямувати на інші потреби — підтримку соціально незахищених верств населення або оборону країни.
Подібні популістські заходи відволікають увагу людей від справжніх проблем — руйнування інфраструктури, зростання інфляції та енергетичної кризи. Державі зараз слід зосередитися на пріоритетних питаннях, а не на тому, щоб забезпечувати населення безкоштовними благами.
Курсові коливання та вплив державної політики
Крім транспорту, експерти обговорили й валютний ринок. Так, у жовтні долар в Україні сягав 47 гривень, а євро подорожчав на 60 копійок. Основними причинами цих коливань стали величезні виплати з бюджету, хакерська атака на криптобіржу Binance та антикорупційні операції НАБУ. Національний банк України, щоб зменшити тиск на резерви, дозволив гривні послабитися, але згодом провів валютні інтервенції, витративши в жовтні 6 млрд доларів.
Між Мінфіном і НБУ триває дискусія про подальшу політику. У Мінфіні виступають за поступову девальвацію, яка дасть змогу зменшити боргове навантаження. НБУ ж намагається утримувати курс стабільним. Якщо переможе позиція Мінфіну, курс, на думку Аністрата, може зрости до 48–49 гривень за долар. Однак різких стрибків до 150 гривень, як вважає експерт, не буде.
Інфляція та перспективи ринку праці
За оцінкою Держстату, інфляція на кінець року становитиме 11%, але експерти вважають, що реальний показник перевищує 20%. Розбіжність пов'язана з різними методиками підрахунку, а також із зовнішніми чинниками: зростанням цін на імпорт, руйнуванням підприємств тощо. Водночас завдяки значним обсягам міжнародної допомоги грошова маса в країні збільшилася, що може компенсувати негативні тенденції.
Щодо ринку праці, Аністрат зазначає, що зараз відбуваються глобальні зміни. Зокрема, штучний інтелект уже призводить до того, що в США скорочується попит на програмістів, юристів, економістів та інших фахівців, чиї функції може виконувати ШІ. Він прогнозує, що ця тенденція дійде й до України — імовірно, протягом 6–9 місяців, тому до змін на ринку праці варто готуватися вже зараз.
Енергетична криза: прогнози на зиму
Окремо йшлося про енергетику. Уже в листопаді кияни відчули на собі відключення електроенергії до 20 годин на добу, а в деяких районах залишалися без світла понад добу. Аністрат прогнозує, що в грудні ситуація може погіршитися і кияни матимуть електроенергію лише 1–2 години на добу. Тому він радить підготуватися до такого розвитку подій: придбати зарядні станції, налобні ліхтарики та інші засоби, які в разі потреби дадуть змогу автономно забезпечити себе.
Експерт також вважає, що владі слід звернути увагу на розвиток децентралізованої енергетики. Дата-центри та інші нові технології потребують дедалі більше електроенергії. Водночас дешеве й доступне електропостачання може стати конкурентною перевагою України в майбутньому.
Висновок
Безкоштовний проїзд не розв'язує основних проблем транспорту, а лише створить додаткове навантаження на бюджет. Саме тому експерти радять зосередитися на допомозі найвразливішим верствам населення, боротьбі з тіньовим сектором маршрутних перевезень і розвитку сучасної транспортної та енергетичної інфраструктури. В умовах економічної нестабільності та енергетичної кризи державі потрібно правильно розставити пріоритети й зосередитися на розв'язанні найважливіших проблем.
Джерела
Матеріал підготувала Редакція Finposter · Як ми працюємо · Повідомити про помилку
← До всіх новин
