Малий бізнес і укриття під час тривог: хто відповідає за безпеку за новими правилами
Підпишіться на Finposter у GoogleНові правила зобов'язують малий бізнес в Україні мати укриття для працівників і відвідувачів під час «жовтої» тривоги, а допомоги від держави підприємцям не передбачено. Це ускладнює роботу закладів і викликає обурення.
Нові правила, що діють з 4 грудня 2023 року, зобов'язують малий бізнес в Україні мати укриття для працівників і відвідувачів під час «жовтої» повітряної тривоги. Водночас розраховувати на будь-яку допомогу держави у їх виконанні підприємцям не доводиться, тож питання безпеки стає їхньою особистою турботою. Не дивно, що такий крок викликав обурення в середовищі малого бізнесу: він і без того перебуває під сильним тиском через необхідність платити оренду, зарплати, купувати обладнання та сплачувати податки.
Нові рівні тривог і вимоги до бізнесу
2 вересня 2023 року Володимир Зеленський заявив, що відтепер діятимуть два рівні повітряної тривоги: «червоний» і «жовтий». З 4 вересня це закріплено постановою Кабміну №1092. Відповідно до неї, за загрози ракетного чи комбінованого удару оголошують «червону» тривогу, а якщо загрожує атака дронів — «жовту». Перша зобов'язує бізнес зачинитися й евакуювати персонал в укриття. Другу запровадили, щоб тривалі атаки безпілотників не паралізували економіку; однак працювати дозволено лише тоді, коли в приміщенні є укриття для кожного.
Постанова №1128, ухвалена 18 вересня, дає змогу замінити повноцінне укриття «безпечними просторами» — тобто ділянками будівлі, які власник чи балансоутримувач вважатиме найбільш захищеними. Крім того, кожен заклад матиме біля входу табличку, з якої видно, чи є в ньому укриття або безпечний простір.
Реакція підприємців і відтермінування нових правил
Для бізнесу без укриття встановили перехідний період, який спливав 4 грудня 2023 року. До цієї дати під час «жовтої» тривоги працювати можна було за згоди трудового колективу. А після 4 грудня ті, хто не має ні укриття, ні безпечного місця, мусять зачинятися так само, як під час «червоної» тривоги.
Втім, 29 жовтня прем'єр-міністр Сергій Корецький оголосив про відтермінування нових правил, щоб дати малому бізнесу більше часу на підготовку. Точної дати тоді не назвали, але згодом з'ясувалося, що строк продовжать до 4 березня 2024 року. За цей час військові адміністрації мають з'ясувати, наскільки бізнес готовий до нових вимог, і вже на основі цих даних уряд ухвалить рішення.
Масштаб проблеми для малого бізнесу
Третину вересня 2023 року в Києві тривали повітряні тривоги: за підрахунками, 242 години 40 хвилин. Протягом 159 годин діяв «жовтий» рівень, тобто загроза обмежувалася дронами, ще 41 годину 50 хвилин віднесли до «червоного». Саме ці години й стали приводом для головних суперечок: чи може заклад працювати, залежить від наявності укриття, а без нього йому залишається лише простоювати. Малому бізнесу з його скромними орендованими площами облаштувати бодай безпечний куточок нелегко й не по кишені: заважають додаткові витрати й потреба домовлятися з власником будівлі.
«Держава дедалі частіше перекладає на нас свої функції, але жодної допомоги натомість не бачиш», — констатує власниця медичного кабінету, відкритого у 2023 році. Вона переїхала в Україну в розпал війни, забезпечила людей роботою, однак про жодні пільги чи субсидії від влади не йдеться.
Можливі рішення і пропозиції підприємців
Підприємці виступають за гнучкіший підхід: запровадити різні правила для закладів з урахуванням поверху, прохідності й площі приміщення, а також продовжити перехідний період. На їхню думку, власник магазину чи салону повинен мати право скористатися укриттям поруч, якщо власного немає, або вказати відвідувачам і персоналу на найближче підземне. Тим, хто орендує приміщення і не може власними силами його облаштувати, потрібна підтримка держави чи місцевої влади в будівництві укриттів.
4 вересня на сайті Кабміну зареєстрували петицію з цими ініціативами. У ній підприємці звертають увагу на специфіку малого бізнесу й просять не ставити його в один ряд із великими торговельними центрами, які мають значно більше можливостей для облаштування укриттів, і не висувати до нього таких самих вимог.
Проблеми з облаштуванням укриттів на практиці
Облаштувати укриття було складно навіть у масштабах міста. Візьмімо Київраду: у жовтні 2025 року вона виділила 483 млн грн на придбання 500 мобільних укриттів. Проте тендери оголосили лише наприкінці листопада або на початку грудня, деякі з них узагалі скасували, тож левова частка коштів повернулася до бюджету. Підсумок року — жодного укриття за кошти міста так і не встановили. Цей приклад показує, з якими проблемами стикається малий бізнес, який, скажімо, орендує квартиру на першому поверсі й намагається розв'язати подібні питання власними силами.
Нові варіанти для бізнесу і роль держави
Наразі уряд виніс на обговорення три варіанти для бізнесу: створення безпечної зони, встановлення мобільного укриття або інформування про те, де розташоване найближче підземне укриття і як до нього дістатися. Від кількості людей у закладі залежатимуть і самі вимоги до укриття. Якщо поруч нічого подібного немає, бізнесу не залишиться іншого вибору, ніж облаштувати укриття у себе. Подробиці мають повідомити в Мінекономіки та МВС.
Підприємці й експерти одностайні: безпека громадян під час повітряних тривог — завдання національного масштабу, і держава зобов'язана розв'язувати його в партнерстві з бізнесом. Інакше малому бізнесу загрожує хвиля закриттів з усіма наслідками: скороченням податкових надходжень, втратою робочих місць і тим, що товари й послуги стануть менш доступними для населення.
Висновок
Запровадження нових правил щодо укриттів під час повітряних тривог завдало малому бізнесу чималих труднощів. Підприємцям фактично нав'язали обов'язок забезпечувати безпеку, не надавши ні підтримки, ні необхідних для цього коштів. Влада хоч і пішла на поступку, перенісши строк набуття чинності такими жорсткими нормами, однак до системного підходу справа не дійшла. Щоб країна залишалася економічно стійкою, а на підприємствах зберігалися робочі місця, малому бізнесу потрібні від держави гнучкість, готовність до діалогу та її безпосередня участь у питаннях безпеки.
Джерела
Матеріал підготувала Редакція Finposter · Як ми працюємо · Повідомити про помилку
← До всіх новин