Україна зіткнулася з кризою ліквідності: причини, масштаби й можливі наслідки

Підпишіться на Finposter у Google

Через нестачу зовнішньої допомоги Україна зіткнулася з кризою ліквідності, що призводить до блокування платежів на будівництво та соціальні виплати.

Державні фінанси України опинилися в гострій кризі. Уряд, не дочекавшись зовнішньої фінансової підтримки, зупинив платежі у більшості сфер, крім соціальних виплат, пенсій і потреб оборони. Міністр фінансів Сергій Марченко повідомляє, що міжнародні партнери недодали країні близько 30 млрд доларів, через що частину соціальних та інфраструктурних проєктів довелося згорнути.

Жорстка економія та пріоритети видатків

У вересні 2023 року прем'єр-міністр Сергій Корецький оголосив режим жорсткої економії для всіх державних видатків, крім оборонних. Насамперед фінансуються армія, пенсії, зарплати вчителів, лікарів та інших бюджетників. Усі інші витрати — будівництво, реконструкцію, капітальні ремонти, благоустрій, закупівлю шкільних автобусів — відкладено на невизначений термін. За словами голови бюджетного комітету Роксолани Підласної, видатки, перенесені на грудень 2023 року, можуть і зовсім не профінансувати.

Блокування платежів і наслідки для регіонів

У регіонах наслідки відчутні: школи не можуть працювати повноцінно, бракує коштів на пальне для шкільних автобусів, комунальникам і водіям міського транспорту затримують зарплати. У Львові, наприклад, заблоковано понад 1,8 млрд гривень, з яких 158 млн призначалися на громадський транспорт, а 17,9 млн — на зарплати двірникам. Як наслідок, працівники звільняються, а міста не можуть підтримувати інфраструктуру. Будівельні компанії, що працювали за держзамовленням, змушені зупиняти проєкти й брати кредити, щоб виконати зобов'язання, а це тягне за собою додаткові витрати та штрафи.

Причини кризи: помилки, політика і нестача коштів

Експерти називають три ключові причини ситуації, що склалася. По-перше, уряд помилково заблокував усі невійськові платежі, не врахувавши важливості частини цивільних видатків. По-друге, ухвалення законів, необхідних для отримання зовнішнього фінансування, затягувалося: наприклад, закон про посилки ухвалили із запізненням, що відклало транш від ЄС. По-третє, і це головний чинник, кошти на єдиному казначейському рахунку виснажуються. Станом на 1 січня 2024 року на рахунках було 477 млрд гривень, але до осені залишок стрімко скорочується через недоотримання зовнішньої підтримки та падіння податкових надходжень.

Динаміка надходжень і видатків

План на 2024 рік передбачав щомісячні надходження від зовнішніх партнерів на рівні 4–5 млрд доларів. Проте за перші п'ять місяців надійшло лише 7,4 млрд із запланованих 22,5 млрд. У червні ЄС перерахував 11,3 млрд доларів, що тимчасово стабілізувало ситуацію, але вже в серпні залишок на казначейському рахунку скоротився майже вдвічі — до 377,9 млрд гривень. Ліміт внутрішніх запозичень на рік уже вичерпано на 86%. У вересні із загального фонду бюджету витратили 303,5 млрд гривень, з них 163,6 млрд — на оборону.

Ризики монетарного фінансування та інфляції

Якщо зовнішня допомога не надійде вчасно, в уряду залишиться небагато варіантів. Один із них — монетарне фінансування: Національний банк друкує гривню й викуповує державні облігації. Цей механізм уже застосовували у 2022 році, коли НБУ купив облігацій на 400 млрд гривень, що спричинило інфляцію на рівні 26,6% і девальвацію гривні на 25%. За рік для стабілізації курсу з міжнародних резервів продали 22,9 млрд доларів. Наразі резерви становлять 47,1 млрд доларів, але якщо сценарій 2022 року повториться, вони можуть швидко вичерпатися.

Можливі сценарії та наслідки для населення

Експерти попереджають: якщо держава буде змушена знову друкувати гроші, населення почне масово переводити заощадження у валюту, що посилить тиск на курс і призведе до зростання цін. У найгіршому випадку Україна може зіткнутися з гіперінфляцією, як у 1990-х роках, коли ціни зростали на тисячі відсотків на рік. За словами міністра фінансів, недоотримані 29,5 млрд доларів — це понад 1,3 трлн гривень, і якщо замістити їх за рахунок друкарського верстата, це неминуче призведе до знецінення національної валюти.

Висновок

Україна опинилася в ситуації, коли її подальша фінансова стабільність повністю залежить від своєчасного надходження зовнішньої допомоги. Без підтримки партнерів країна ризикує зіткнутися з новою хвилею інфляції, скороченням соціальних видатків і серйозними економічними потрясіннями.

Матеріал підготувала Редакція Finposter · Як ми працюємо · Повідомити про помилку

← До всіх новин