Уряд хоче урізати квоти бронювання працівників: що це означає для бізнесу та громадян
Уряд України розглядає зміни в правилах бронювання, які можуть скоротити гарантовану квоту для оборонних компаній зі 100% до 85%. Роботодавців це непокоїть.
В українському уряді на порядку денному стоять далеко не дрібні реформи системи бронювання персоналу на об'єктах критичної інфраструктури. Зокрема, йдеться про скорочення гарантованих квот для оборонних компаній з нинішніх 100% до 85%, тоді як підприємствам ЖКГ доведеться задовольнитися 60% замість 75%. Хоча остаточного рішення ще не ухвалено, і бізнес, і експерти вже побоюються, що це може обернутися кадровими проблемами й позначитися на роботі найважливіших галузей економіки. Не обійшлося і без дискусій серед підприємців і фахівців щодо проєкту єдиного збору за бронювання працівників.
Нові правила бронювання: суть змін
Якщо ініціативи, які зараз розглядають, ухвалять, підприємства оборонного комплексу втратять можливість бронювати кожного свого працівника: цей показник може знизитися до 85%. У сфері ЖКГ його встановлять на рівні 60%. Остаточне рішення — за спеціально створеним для цього координаційним центром, як на рівні галузі, так і щодо окремих підприємств. Експерти зазначають, що про ідею такого штабу чують не вперше: розмови про нього точилися ще рік тому, але лише тепер процес вдалося зрушити з місця.
Бізнес уже зіткнувся з потребою наново проходити бюрократичні процедури після того, як 15 вересня переглянули критерії віднесення підприємств до критично важливих. Деякі великі гравці, щоб обґрунтувати свій статус, мусили створити спеціальні підрозділи. І тепер їм, можливо, знову доведеться повернутися до цієї роботи. Представники бізнесу вважають, що така непостійність і часта зміна правил вкрай шкодять довгостроковим планам і ускладнюють утримання хороших кадрів.
Реакція бізнесу та фахівців
В інженерних колах і на оборонних заводах не приховують занепокоєння: є побоювання, що скорочення квот на бронювання обернеться відпливом цінних фахівців. Насамперед це загрожує інженерам із рідкісними компетенціями, які однаково потрібні і армії, і виробництву. На думку експертів, військовим підрозділам такі кадри знадобляться й без броні, але працювати їм доведеться вже з іншим доходом і в інших умовах.
Що стосується бізнесу, то там кажуть, що багато компаній сприймають перегляд критеріїв критичності спокійно — аби лише після будь-яких змін настала хоч тимчасова стабільність. Бо щоразу, коли змінюються правила, доводиться спрямовувати ресурси на адаптацію, а не на інвестиції чи розвиток.
Плата за бронь: аргументи за і проти
Щоб забезпечити справедливість і прозорість системи бронювання, на обговорення винесли проєкт запровадження єдиного збору в розмірі 1500 доларів за працівника. Прихильники вважають, що такий підхід позбавить соціальної нерівності й дасть змогу взяти під контроль корупцію в територіальних центрах комплектування (ТЦК). Андрій Аністрад, експерт із цього питання, переконаний: якщо запровадити такий механізм, бюджет поповнюватиметься, а процес стане прозорим.
В Україні працюють близько 10,5 млн осіб, серед них лікарі, педагоги, держслужбовці. За розрахунками фахівця, бронювання за новими правилами одного чи двох мільйонів із них не стане надмірним податковим тягарем. Проте бізнес-спільнота побоюється, що не кожна фірма, тим паче в роздрібній торгівлі чи логістиці з їхнім численним штатом, зможе дозволити собі такі витрати. Економісти тим часом бачать загрозу, що монетизація броні породить нові форми корупції та нерівності.
Альтернативні пропозиції та ризики системи
Серед експертів є прихильники децентралізації системи бронювання: нехай рішення ухвалюють на регіональному й галузевому рівнях, а не централізовано. На їхню думку, це дасть змогу уникнути формального підходу й врахувати особливості кожного підприємства. Водночас існують побоювання, що ускладнення процедур і часті зміни в них можуть підштовхнути кваліфіковані кадри піти в інші сфери або за кордон.
Для деяких категорій працівників розглядають варіант підтримки та грантів на відкриття власної справи; це особливо актуально для ветеранів і демобілізованих. Експерти радять звернути увагу на логістику, енергетику, сервіс і ремонт техніки — у цих галузях бракує людей.
Економічна ситуація: інфляція та валютний ринок
Інфляція в Україні прискорилася більше, ніж очікував Національний банк: на тлі дискусій про нововведення в правилах бронювання вона сягнула 10% (прогноз був 8%). Щоб утримати курс гривні, Нацбанк щодня продає близько 200 млн доларів, але, як зазначають експерти, така тактика тримається лише на стабільних зовнішніх надходженнях. Понад половину валюти витрачають на потреби оборонного комплексу та покриття дефіциту бюджету.
Очікується, що надалі інфляція не опуститься нижче двозначної позначки, а подорожчання відчує більшість громадян. Проте Україна може розраховувати на макроекономічну стійкість, яку підкріплюють понад 50 країн. І все ж бізнесу й населенню варто налаштуватися на те, що товари й послуги ще подорожчають.
Поради щодо особистих фінансів та інвестицій
В умовах економічної невизначеності експерти бачать вихід у диверсифікації особистих заощаджень. Як один із найнадійніших інструментів вони пропонують ОВДП — облігації внутрішньої державної позики; поріг входу тут мінімальний, їх можна купити й на 1000 гривень. До того ж за ними платять до 16–17% річних, а податку на відсотки немає, що вигідно відрізняє їх від банківських депозитів.
Якщо йдеться про великі суми, скажімо, отримані за контрактом мобілізації, краще частину вкласти в нерухомість чи валюту, щоб отримувати ренту. А тим, хто збирається відкривати власну справу, фахівці не радять ризикувати всіма коштами одразу, тим паче якщо ні підприємець, ні його родина не мають потрібного досвіду. Значно розумніше створити собі фінансову подушку й розподілити капітал між кількома напрямами.
Альтернативні способи заробітку
Люди без профільної освіти та військовослужбовці віддають перевагу роботі в таксі, ремонту й обслуговуванню побутової техніки. Не втратили популярності й віддалені вакансії в маркетингу чи IT. Експерти стверджують, що у великих містах ремонт чи таксі можуть приносити до 50 доларів на добу. А тим, хто має IT-навички, відкриваються можливості для дистанційної роботи із закордонними компаніями.
Висновок
І бізнес, і громадяни в Україні змушені відповідати на нові виклики: інфляція зростає, енергетична й економічна ситуація не дає розслабитися, та й правила найму персоналу тепер інші. На думку експертів, зима обіцяє бути непростою, тож краще заздалегідь диверсифікувати доходи й бути обачними під час інвестування та збереження капіталу. У нинішніх умовах, коли все змінюється, без гнучкості та стабільності не обійтися, якщо хочеш вижити й розвиватися.
Матеріал підготувала Редакція Finposter · Як ми працюємо · Повідомити про помилку
← До всіх новин
