Україна готує приватизацію Укргазбанку і Сенс Банку: що це означає для економіки
Підпишіться на Finposter у GoogleУкраїна готує приватизацію двох ключових банків — Укргазбанку та Сенс Банку, щоб залучити західний капітал і змінити структуру банківського сектору.
Уряд України оголосив про плани приватизувати одразу два системоутворювальні банки — Укргазбанк і Сенс Банк. Попри те що обидві фінансові установи щороку приносять державі мільярди гривень чистого прибутку, влада хоче продати їх приватним інвесторам. Експерти вважають, що на цей крок українська влада пішла не стільки з власної волі, скільки на вимогу міжнародних донорів і з метою залучити західний капітал до післявоєнної відбудови України.
Чому держава контролює банки
Наразі держава фактично володіє понад половиною банківської системи України. Пересічні українці сприймають це як щось добре: держава не може збанкрутувати, вона захистить вклади, а в разі чого може надрукувати гроші. Проте для розвиненої ринкової економіки така частка держави в комерційному банкінгу вважається аномалією. Нормальна роль держави — регулювати ринок. Через центральний банк вона встановлює облікову ставку, контролює інфляцію і створює умови для рівного розвитку всіх учасників. Пряма участь держави у власності банків породжує ризик політичного впливу на банківську систему, неефективність і засилля токсичних активів.
Історія націоналізації: від кризи до війни
У 2008–2009 роках, у розпал світової фінансової кризи, через падіння ринків і зниження експортних цін чимало банків опинилися на межі дефолту, бо видавали клієнтам надто ризиковані кредити в іноземній валюті. Укргазбанк держава врятувала від краху, влививши в нього мільярди бюджетних коштів. На відміну від інших банків, націоналізованих у 2008–2009 роках, Укргазбанк пройшов глибоку трансформацію і сьогодні є прибутковим банком, що фінансує проєкти у сфері зеленої енергетики та захисту довкілля. Укргазбанк працює в партнерстві з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC).
Сенс Банк (раніше Альфа-Банк) було націоналізовано в липні 2023 року. Це пов'язано з тим, що його власники Михайло Фрідман і Петро Авен — російські олігархи, які потрапили під міжнародні санкції. Для націоналізації ухвалили спеціальний закон, що дав змогу швидко перевести банк у державну власність. Сенс Банк вирізняється потужною ІТ-інфраструктурою та розвиненими роздрібними продуктами на технологічній основі. Водночас банк успадкував юридичні ризики, а саме позов колишніх власників на суму понад 1 млрд доларів до Міжнародного центру з урегулювання інвестиційних спорів.
Приватизація як вимога донорів і крок до реформи
Ключові міжнародні донори — МВФ і Світовий банк — домагаються не лише «косметичних змін» в українській економіці, а й глибоких структурних реформ, зокрема зменшення частки держави в банківському секторі. Про це йдеться в меморандумах із кредиторами. Приватизація має розірвати «замкнене коло», коли держбанки використовують для фінансування збиткового держсектору або політично мотивованих проєктів, що зрештою призводить до накопичення безнадійних кредитів і потреби докапіталізовувати банки з бюджету.
Як відбуватиметься приватизація
Для підготовки приватизації Міністерство фінансів України залучило компанію NM та інвестиційний банк Rothschild & Co як фінансових радників. Rothschild & Co обрали не просто як консультанта, а як гарантію того, що приватизація пройде прозоро, «чисто», з дотриманням усіх світових стандартів комплаєнсу. Це певний сигнал для західних інвесторів.
Згідно зі світовою практикою, такі приватизаційні угоди зазвичай відбуваються за участі міжнародних фінансових інституцій, наприклад Європейського банку реконструкції та розвитку або IFC. Спершу вони купують міноритарну частку в об'єкті приватизації (10–12%), проводять корпоративну реформу, запрошують незалежних директорів і приводять компанію до світових стандартів аудиту. Так компанія стає прозорою для західного капіталу, а вже потім стратегічний інвестор викуповує міноритарну частку в держави та міжнародних фінансових інституцій.
Хто може стати покупцем: консерватори й агресори
Потенційних покупців умовно можна поділити на дві групи. Перша — західні банківські групи, які ведуть консервативний бізнес і зважають на високі воєнні та юридичні ризики, тож угода з ними передбачатиме значний дисконт. До речі, страхування подібних ризиків на міжнародному ринку коштує дуже дорого. До того ж глобальний капітал сьогодні й так дорогий через високі ставки ФРС і ЄЦБ. До другої групи належать інвестори з агресивним ризик-профілем. Для них нинішня ситуація — унікальне вікно можливостей для інвестицій в українські банки. Адже після завершення війни і старту масштабних програм відновлення в українську економіку хлинуть десятки й сотні мільярдів євро та доларів, що забезпечить українським банкам експоненційне зростання.
Історичні приклади: досвід Польщі та Чехії
У 1990-х і на початку 2000-х років схожі реформи банківської системи відбувалися й в інших країнах Центральної та Східної Європи — Польщі, Чехії, Румунії. Приватизація великих держбанків (наприклад, PKO у Польщі та Ceska Sporitelna у Чехії) також не обходилася без громадської критики та побоювань утратити фінансовий суверенітет. Проте прихід західних банківських груп відкрив банкам доступ до дешевого фінансування, дав змогу знизити ставки за кредитами та впровадити нові технології й стандарти управління. Усе це заклало фундамент для економічного зростання та інтеграції в ЄС.
Очікувані вигоди для економіки України
На думку експертів, успішна приватизація Укргазбанку та Сенс Банку дасть українській економіці структурні переваги. Прихід до капіталу банків стратегічного західного інвестора відкриє Україні доступ до дешевшого капіталу і дасть змогу знизити вартість кредитування для бізнесу, що пришвидшить відновлення промисловості, агросектору й логістики. Крім того, приватизація сприятиме впровадженню нових технологій, підвищить рівень кібербезпеки та комплаєнсу, а це знизить корупційні ризики в банках. Отже, приватизація банків — це не просто питання поповнення держбюджету, а глибока трансформація української банківської системи, необхідна для успішного розвитку країни в післявоєнний період.
Висновок
Приватизація Укргазбанку та Сенс Банку — стратегічне рішення, яке допоможе не лише зміцнити банківський сектор України, а й залучити іноземний (зокрема західний) капітал, технології та управлінський досвід. Це підтверджує історичний досвід сусідніх країн. Такі реформи можуть сприяти економічному розвитку та інтеграції в європейський простір.
Джерела
Матеріал підготувала Редакція Finposter · Як ми працюємо · Повідомити про помилку
← До всіх новин